ПРОБЛЕМА №1 МЕГАПОЛІСІВ

Зазвичай досліджується вплив «міського» повітря на роботу легенів та серця. Дослідники з університету Огайо вирішили дізнатися, як на забруднене повітря реагує мозок.
Експерименти вчені проводили мишами. Протягом 10 місяців миші дихали тим, чим дихає середньостатистичний городянин. Повітря у спеціальній камері було забруднене вихлопними газами, фабричним димом, пилом у тій же концентрації, що фіксується у великих містах. Цією сумішшю миші дихали по шість годин на день п'ять днів на тиждень. Контрольна група мишей дихала нормальним повітрям.
Через 10 місяців, а це майже половина життя миші, гризунам пропонували нескладне завдання. Треба було знайти нірку, втікши з кола яскравого світла, в яке їх поміщали. Експеримент показав, що миші, що дихали забрудненим повітрям, у перших тестах шукали норку довше, ніж миші, що дихали повітрям профільтрованим, нормальним. У наступних тестах миші-«городяни» взагалі забули шлях до норки, не змогли її знайти. Крім того, миші, що дихали брудним повітрям, вели себе більш тривожно і демонстрували ознаки депресивного стану.
За словами автора дослідження Лори Фонкен (Laura Fonken), «крім явного розладу пам'яті, зниження здатності до навчання, депресивності та тривожності, ми виявили і серйозні фізичні пошкодження мозку мишей, що дихали брудним повітрям». У мозку піддослідних мишей вчені виявили осередки запалення. Забруднене повітря також негативно вплинуло на будову та функціонування нейронів. На думку дослідників, «тривалий вплив забрудненого повітря вкрай негативно позначається на роботі мозку, знижує здатність до навчання, призводить до підвищення рівня тривожності та депресії». Дослідження опубліковано у журналі Molecular Psychiatry.

Важливим аспектом безпеки життя в усіх великих містах була, є і, на превеликий жаль, залишається екологія. Переважання в секторі економіки екологічно «брудних» виробництв, розміщення промислових об'єктів у великих містах та промислових центрах, кількість автотранспортних засобів, низький рівень технічної оснащеності підприємств, постійне збільшення площ для розміщення відходів – все це причини негативного впливу на навколишнє середовище, а як наслідок негативного впливу на здоров'я людини
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) захворюваність населення міста на злоякісні новоутворення за останні п'ять років збільшилася на 13,5%. Інфаркт, інсульт та рак – це хвороби мегаполісів. Стреси на роботі, малорухливий спосіб життя, куріння – все це дуже негативно впливає на здоров'я. Серйозною загрозою для людства стане депресія. Згідно з висновками ВООЗ, нешкідливе на перший погляд захворювання часто веде до хвороб внутрішніх органів, прихильності до алкоголю і наркотиків. Ще одним фактором, який за прогнозами скоротить демографічні показники, стануть автокатастрофи. За розрахунками фахівців, за 20 років зростання загиблих у ДТП збільшиться з 1,3 до 2,4 мільйона людей. З кожним роком зростає захворюваність на новонароджених. Тільки за період з 1990 року частота онкологічних захворювань у дітей збільшилася на 13%, хвороб ендокринної системи, порушення обміну речовин та імунітету – на 29,5%, хвороб крові – на 35,4%, бронхіальної астми – на 40%, хвороб органів травлення – на 21,6%.
Сучасні мегаполіси, в яких до 2000 року зібралося більше половини населення планети, повсюдно є зоною підвищеного екологічного ризику. Наприклад, як показали випробування, у міських умовах на здоров'я людини впливають п'ять основних груп факторів: житлове середовище, виробничі фактори, соціальні, біологічні та індивідуальні способи життя.

Відсутність ефективного вирішення багатьох екологічних проблем пов'язана насамперед із низьким рівнем екологічної культури населення. Найважливішим аспектом діяльності з формування екологічної культури є активна участь широких верств населення, громадських організацій та об'єднань у реалізації природоохоронних програм та проектів.